Архів національної пам’яті 12 травня 2021 р. виступив партнером онлайн-заходу Української Гельсінської спілки з прав людини – УГСПЛ, присвяченому доступу до радянських архівів, зокрема, КГБ УРСР, досвіду країн Центральної та Східної Європи з відкриття архівів для суспільства та впливу цих процесів на політичні і суспільні зміни.

Директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик розповів про свій досвід архівіста, політолога, історика та екс-директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України (2014-2015). Він, зокрема, зазначив:

-  Як експерт із доступу до архівів та співавтор Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років» продовжую цікавититься запровадженням стандартів демократичного врядування та покращенням якості адміністративних послуг, зокрема – пов’язаних з політикою національної пам’яті.

У онлайн-зустрічі, яку модерувала Олена Семьоркіна, аналітикиня, спеціалістка з питань нормотворення УГСПЛ, заслужений юрист України, також взяли участь:

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), правозахисник;

Євген Захаров, Голова Правління УГСПЛ, директор Харківської правозахисної групи. Учасник дисидентського руху 1970–1980-х років, правозахисник;

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ, до 2016 року очолював Центр досліджень визвольного руху, координував роботу групи “Політика національної пам’яті” Реанімаційного пакету реформ і керував Електронним архівом визвольного руху; входив до групи експертів, котрі працювали над декомунізаційними законами, зокрема, щодо спрощення доступу до архівів радянських репресивних органів;

Богдан Бернадський, доктор юридичних наук, кандидат історичних наук, доцент; доцент кафедри суспільного розвитку та суспільно-владних відносин НАДУ при Президентові України; дійсний член міжнародної асоціації істориків права. Сфера наукової зацікавленості – історія спецслужб; учасник АТО.

Основними темами обговорення стали досвід країн Центральної та Східної Європи по відкриттю архівів спецслужб та вплив цих процесів на формування молодих демократій, “здатних себе захистити”, а також::

• чому Україна не відкрила архіви КГБ у 90-х?
• які радянські наративи досі перешкоджають зміні парадигми організації влади (проблеми люстрації), освіти, культури?

Онлайн-зустріч можна переглянути за посиланням: https://fb.me/e/1sfTR4ZZ7 або в публікаціях на фейсбук-сторінці Архіву національної пам’яті за 12 травня 2021 р. https://www.facebook.com/hdauinp