12022021

На початку лютого уряд ухвалив розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму”.

У 43 пункті розпорядження зазначається, що до грудня 2022 року Український інститут національної пам’яті має здійснити реконструкцію Архіву національної пам'яті (повна назва – Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті).

Що це означає? Фактично, це надія на те, що в уряді все ж є розуміння, що Архів національної пам'яті – це важлива для України установа, будівництво якої не має відкладатися.

Включення реконструкції Архіву у плани Кабінету міністрів – це визнання, що Архіву національної пам'яті бути і процес його створення є незворотнім.

Посилання на документ: https://bit.ly/3qfYR8C

Нагадаємо, що у червні 2019 року Архів національної пам'яті отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у Києві. За півроку було розроблено проєкт реконструкції Архіву, отримано позитивний експертний висновок.

Втім весною 2020 року в Архіву забрали 57,6 млн. грн., виділених на перший етап реконструкції, у фонд боротьби з коронавірусом. У бюджеті на 2021 рік грошей на реконструкцію Архіву не передбачили.

142111628 250143729832559 5568875887781337083 n

Сьогодні, 28 січня 2020 року, Архів національної пам`яті долучився до Європейської мережі офіційних органів відповідальних за справи секретної поліції.

Входження українського Архіву національної пам’яті у коло таких престижних міжнародних архівних установ є дуже важливим. Наразі архіви репресивних органів СРСР, що зберігаються в Україні, є найвідкритішими та наймасштабнішими на теренах Східної Європи. Це дає великі можливості для дослідників з-за кордону дізнатися більше правди про злочини комуністичного режиму та функціонування радянської системи.

Як зазначив Уповноважений уряду Німеччини з управління архівами Штазі, правозахисник, журналіст Роланд Ян, для Європи налагодження співпраці з Україною є дуже перспективним: “До наших зустрічей починають долучатися країни колишнього СРСР. Я надзвичайно радий бачити Україну на сьогоднішній зустрічі!“.

Для довідки: Європейська мережа офіційних органів відповідальних за справи секретної поліції (https://bit.ly/3qSNByO) - це об’єднання інституцій європейських країн, спрямованих на дослідження та виявлення злочинів комуністичного тоталітарного режиму на основі документів спецслужб. Серед країн-засновниць Мережі: Німеччина, Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія та Угорщина.

Серед інституцій, які є членами Мережі: Інститут національної пам'яті (Польща), Архів “Штазі” (Німеччина), Історичний архів державної безпеки (Угорщина), Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія) та інші.

142425035 248462173334048 1813552388305678995 n

25 січня 2020 року відбулася щорічна зустріч Платформи європейської пам’яті та сумління (Platform of European Memory and Conscience). У зв’язку з пандемією коронавірусу подія проходила у форматі онлайн.

Участь у зустрічі взяли представники понад 60 державних та приватних інституцій з 20 країни Європи. Їх діяльність сконцентрована на збереженні, вивченні та поширенні інформації про тоталітарні режими, що діяли на європейській території у ХХ столітті – зокрема, нацистський та комуністичний.

Під час події керівництво Платформи європейської пам’яті та сумління представило звіт за 2019 рік. Також були заслухані виступи установ, які прагнуть стати новими учасниками Платформи. Одним із кандидатів у члени Платформи став Архів національної пам'яті.

"У 2014 році на прикладі України світ побачив як старанно Росія хоче зробити реванш Радянського союзу, – зазначив під час виступу директор Архіву Ігор Кулик. –  А все через те, що мільйони українців на Майдані вкотре виступили проти диктатури, російського впливу і обрали європейські цінності, а не радянські. Весь цей час ми живемо під тиском посиленої інформаційної пропаганди щодо сучасного життя України та її історії. Переконані, Архів національної пам'яті може стати потужною відповіддю дезінформації, адже працюватиме виключно із документами та на основі документів. На цьому непростому, але дуже важливому шляху, вважаємо, що маємо об'єднатися із міжнародними партнерами та колегами з Європи".

По завершенню обговорень, учасники Платформи європейської пам’яті та сумління проголосували за надання Архіву національної пам’яті статусу кандидата на членство в організації. Це дозволяє установі брати участь у всіх подіях та заходах Платформи, представити свою діяльність на міжнародному рівні та долучитися до європейської родини інституцій, які досліджують та засуджують діяльність комуністичного та нацистського тоталітарних режимів у ХХ столітті. Голосування щодо остаточного прийняття Архіву у члени Платформи європейської пам’яті та сумління відбудеться за рік. 

Українські інституції, які вже є членами Платформи: Український інститут національної пам’яті, Національний музей Голодомору-геноциду, Центр досліджень визвольного руху, Фонд збереження історії Майдану, Меджліс кримськотатарського народу.

Інформаційна довідка: 

Платформа європейської пам’яті та сумління  (Platform of European Memory and Conscience) – це некомерційна міжнародна неурядова організація, створена 14 жовтня 2011 року в Празі 20 членами-засновниками з 12 держав-членів ЄС. Платформа наразі об’єднує більше 60 державних та приватних установ і організацій з 20 країн – 14 країн-членів ЄС (Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Німеччина, Нідерланди, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Румунія, Болгарія, Франція), а також з України, Молдови, Ісландії, Албанії, Канади та США, які беруть участь у дослідженнях, документуванні, підвищенні обізнаності про тоталітарні режими, що спіткали Європу в ХХ столітті.

Створення Платформи європейської пам’яті та сумління було схвалено Європейським Парламентом та Радою Європейського Союзу.

До Дня працівників архівних установ Архів національної пам’яті 24 грудня провів екскурсію будівлею на Пухівській 7.

Наприкінці грудня 2020 р. директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик в ефірі радіо Голос Донбасу розповів про реконструкцію будівлі на Пухівській 7

У День працівника архівних установ Архів національної пам'яті презентував відеозвіт про роботу у 2020 р.і привітав колег такими словами: 

Наукові дослідження та творчість (серіали, кіно, книги, вистави), засновані на конкретних документах із Архіву національної пам‘яті, можуть, без перебільшення, стати інформаційною зброєю у війні з Росією та її “совковими” цінностями та наративами.

До ювілею засновника Української Гельсінської Групи опубліковані онлайн 35 документів з його архівно-кримінальної справи.

Наші партнери