В історії залізниці є багато цікавих та малодосліджених тем. Наприклад, період Великого терору в СРСР. На жаль, в цей час постраждало чимало невинних людей, в тому числі і залізничників. Багато з них було розстріляно, відправлено до ГУЛАГУ, виселено на Північ, тощо.

Тому громадська організація «Залізнична спадщина України» та Архів національної пам’яті починають новий дослідницький проєкт. Та пропонують історикам, краєзнавцям, студентам та всім охочим, долучитись до досліджень біографій: як окремих працівників залізниць, котрі зазнали репресій, так і в контексті цілого підприємства – паровозного депо, дистанції колії чи зв’язку, майстерень, станцій, тощо.

Архів національної пам’яті готовий допомогти у пошуку відповідних матеріалів, документів та свідчень задля майбутніх досліджень. Всіх пошуковців (особливо – якщо у їх родині були рідні, які працювали на залізниці та зазнали репресій у часи СРСР) просимо написати на е-пошту Архіву національної пам’яті (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.) або у повідомлення на фейсбук-сторінку.

Архів національної пам’яті запрошує звертатися з приводу співпраці та поширювати цю публікацію на сторінках у соціальних мережах та комунікаційних каналах навчальних закладів, музеїв, різних організацій та у колі ентузіастів – всіх кому це буде цікаво!

У п’ятницю, 9 квітня, за модерування співробітника УІНП історика Віталія Баки відбулося онлайн-обговорення двотомного дослідження кандидата історичних наук Олександра Пагірі «Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької Республіки».

Книга є ґрунтовним дослідженням, яке містить майже півтисячі донедавна невідомих урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехо-Словацької Республіки про історію Карпатської України.

В межах обговорення порушувалося ряд питань, зокрема про те, чи можна вважати "Другу Чехо-Словацьку республіку" кризою для чеського та шансом для словацького і українського державотворення? Якими були відносини у трикутнику: "чехи-словаки-українці"? Також піднімалося питання, що Історія Карпатської України може слугувати ілюстрацією поняття "entangled history" (переплутана історія).

              На зустрічі було розглянуто феномен Карпатської України в розрізі зовнішньої політики Чехо-Словаччини, а також згадано про німецький, угорський, польський, румунський чинники.
Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик в ході онлайн-зустрічі розповів особливості функціонування чеських архівних установ та пояснив різницю у функціонуванні архівних установ Чехії та України.

У заході також взяли участь Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам`яті, та Олександр Пагіря, автор згаданого двотомного дослідження про Карпатську Україну.

Обговорення транслювалося на Facebook-сторінках Української інституту національної пам`яті (https://www.facebook.com/uinp.gov.ua) та Архіву національної пам'яті (https://www.facebook.com/hdauinp)

Кабінет Міністрів України 24 березня затвердив розпорядження № 276-р “Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік”. У ньому є згадка і про необхідність будівництва Архіву національної пам’яті.

Цитата з пункту 657:

“Крок – Здійснення заходів щодо реконструкції будівлі ГДА УІНП.

Відповідальні за виконання – Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури та інформаційної політики.

Строк – грудень.

Індикатор виконання – розпочато будівельні роботи.

Очікувані результати – початок реконструкції архівної будівлі, оснащеної відповідно до вимог світових стандартів в архівній справі та викликів розвитку інформаційного суспільства”.

Попри оптимістичні заяви Уряду, Архів національної пам’яті має зазначити, що наразі при мінімальному і недостатньому фінансуванні неможливо реалізувати поставлену ціль – розпочати будівельні роботи до кінця року.

Адже для втілення зазначеного завдання Архіву необхідно зробити попередні кроки - оплатити проєктній організації послуги з розроблення робочої документації, оголосити тендер на генпідрядника та підписати з ним договір. Станом на цей час Архів вже підготував відповідні документи, але оголосити тендер команда установи зможе лише при наявності відповідних бюджетних призначень саме на будівельні роботи.

Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик висловив сподівання, що урядовці дотримають своїх обіцянок щодо виділення коштів і Архів національної пам’яті обов’язково постане:

– Зі свого боку, ми готові докладати всіх зусиль та виконати всі необхідні процедури для того, щоб будівельні роботи на вулиці Пухівській, 7 почалися максимально швидко вже цього року.

Посилання на розпорядження Уряду: https://bit.ly/320CCcg

Архів національної пам'яті запрошує у п'ятницю, 9 квітня, о 14:00 долучитися до онлайн-обговорення двотомного дослідження Олександра Пагірі «Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької Республіки».

Книга містить майже півтисячі невідомих досі урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехо-Словацької Республіки про історію Карпатської України. Серед тем, про які говоритимуть експерти, серед яких - директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик: дослідження історії Карпатської України за допомогою архівних документів, особливості функціонування чеських архівних установ, відмінності у роботі архівів Чехії та України.

У заході, який модеруватиме співробітник УІНП, історик Віталій Бака, також візьмуть участь Олександр Пагіря (автор двотомного дослідження про Карпатську Україну, кандидат історичних наук) та Антон Дробович (голова Українського інституту національної пам`яті).

Онлайн-трансляція відбудеться на сторінках організаторів: Український інститут національної пам'яті та Архів національної пам'яті .

Детальніше з інформацією про подію можна ознайомитися тут: https://fb.me/e/Kl1upudx

У середу, 31 березня, було презентовано перший в Україні політематичний онлайн-архів усних спогадів, який надає вільний доступ до колекцій відео- та аудіоінтерв’ю про ключові події української історії (переглянути презентацію можна на сторінці події: https://fb.me/e/28ul0g9Rc ).

«Ця платформа стане в нагоді фахівцям, які працюють з історією, зокрема з методом усної історії, а також журналістам і всім, хто цікавиться нещодавнім минулим», – зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик переконаний, що онлайн-колекція буде постійно поповнюватися:

 – Наразі в Інституті зберігається понад 1600 інтерв’ю. В онлайн-архіві у вільному доступі спершу будуть представлені перші 100 записів – розповіді про Революцію гідності, російсько-українську війну, український визвольний рух тощо.

Команда Архіву національної пам’яті вважає за честь бути партнером такого важливого проекту і запрошує відвідати новостворений ресурс за посиланням: https://ui.uinp.gov.ua/uk

 

У середу, 31 березня, Український інститут національної пам'яті представить результат багаторічних напрацювань - архів записів свідків історичних подій. Це буде першим в Україні політематичним онлайн-архівом усних спогадів, який надає вільний доступ до зібраних відео- та аудіоінтерв’ю всім зацікавленим.

Усього в Інституті зберігається понад 1600 інтерв’ю. В онлайн-архіві у вільному доступі наразі будуть представлені перші 100 записів – розповіді про Революцію гідності, російсько-українську війну, український визвольний рух. Онлайн-колекція буде постійно поповнюватися.

Презентація відбуватиметься онлайн на сторінці  Український інститут національної пам'яті в 11:00 у середу, 31 березня.

Учасники презентації: Антон Дробович (голова Українського інституту національної пам’яті), Ігор Козловський (релігієзнавець, письменник, громадський діяч, член ініціативної групи "Перше грудня", колишній полонений т.зв. «ДНР», автор розповіді, яка увійшла до архіву усної історії), Гелінада Грінченко (голова Української асоціації усної історії, професорка Харківської національної університету імені В.Н. Каразіна), Ігор Кулик (директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті), Леся Онишко (вчена-секретарка Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності), Тетяна Ковтунович (завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті), Тетяна Привалко (головна спеціалістка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті, координаторка роботи з розробки та наповнення архіву усної історії).

Посилання на сторінку події: https://fb.me/e/28ul0g9Rc

Документи та видання, що передаватимуть Архіву з-за кордону, не будуть оподатковані митом. 

Кабінет Міністрів ухвалив постанову "Про внесення зміни до переліку архівних установ, закладів культури, освітніх та наукових закладів, до яких надсилаються документи та видання у рамках міжнародного обміну, що звільняються від оподаткування митом".

Постанова передбачає, що у рамках міжнародного обміну документи та видання для Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (скорочено - Архіву національної пам’яті) будуть звільнені від оподаткування митом.

Такий крок спростить співпрацю Архіву національної пам’яті із закордонними партнерами, дозволить своєчасно та якісно приймати документи та видання з інших країн.

"Архів національної пам’яті має стати не тільки українською, а й світовою установою для вивчення складної історії ХХ століття. І не лише через документи радянської міліції чи ЧК-НКВД-КГБ, які буде зберігати Архів. Плануємо відкрити доступну для всіх охочих бібліотеку різноманітних видань з України та світу. Це будуть підбірки популярних статей, збірники документів, наукові дослідження та журнали, які допоможуть комплексно вивчити історію тоталітарних режимів заради того, щоб злочини проти людяності не повторилися в майбутньому", – говорить директор Архіву національної пам’яті Ігор КУЛИК.