Архів національної пам’яті запрошує всіх охочих до участі у вебінарі «Бути & пам’ятати: пам’ять як інструмент національної безпеки. Актуальні теми та акценти для бібліотечної практики». Захід відбудеться онлайн на платформі Zoom 10 червня 2021 р. з 14:00 до 17:00. Ініціатором події є ВГО "Українська бібліотечна асоціація".

Спікери:

Ігор Кулик, директор Архіву національної пам’яті;
Наталія Іванченко, к.філол.н., начальниця управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті УІНП;
Павло Подобєд, історик, заступник начальника управління – начальник відділу обліку та збереження місць пам’яті УІНП;
Вікторія Яременко, історикиня, заступниця начальника управління – начальниця відділу аналізу тоталітарних режимів УІНП;
Віталій Огієнко, головний спеціаліст відділу тоталітарних режимів УІНП;
Катерина Романова, к.і.н., завідувачка відділу науково-дослідної роботи Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Ігор Кулик, директор Архіву національної пам’яті, переконаний, що «Бути» і «Пам’ятати» в умовах гібридної війни – поняття взаємозалежні:

–  Треба розуміти, що наразі ідентичність і пам'ять є основою національної безпеки. Тому в суспільстві варто говорити про згадані цінності, а також – про мову, культуру, історію. Ці абстрактні поняття «на хліб не намажеш», але історія має безліч прикладів, коли саме їх сповідування у подальшому дозволяють громадянам мати і хліб, і до хліба.

Матеріали та інформація, отримана від спікерів, допоможуть зрозуміти місію бібіліотеки та архіву як інституції громадянського суспільства у роботі з питаннями історичної пам’яті, приверне увагу до важливих подій та розкриє їхнє значення для розуміння сьогодення і майбутнього, зміцнюючи національну безпеку зсередини.Завдяки фахівцям Українського інституту національної пам’яті учасники вебінару отримаєють докази дієвості ідентичності та пам’яті у цифровому вимірі, поспілкуються про генеалогічні закони «трьох поколінь», про визначальні історичні події ХХ століття (Українська Народна Республіка, Голодомор, Друга світова війна, Революція Гідності) та дізнаються ‒ як їх використовує російська пропагандистська машина у гібридній війні, навчаться самі та зрозуміють ‒ як навчати інших самостійному пошуку інформації про репресованих родичів в інтернеті, побачать розмаїття можливостей щодо архівного пошуку в Україні, отримають пакет методичних розробок та відеоматеріалів для подальшого використання.

Щоб узяти участь у заході, необхідно зареєструватися за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScgO9EsKFGZC0i-q0_IkcPzlMT_8Xf7r5wTmgJgjmjurUKECA/viewform 

Зареєстровані учасники отримають посилання для участі у вебінарі 9 червня 2021 р.

Назва посади	Начальник відділу зберігання та обліку документів Національного архівного фонду
Основні завдання і функції	Здійснює керівництво роботою Відділу, забезпечує виконання покладених на нього планових завдань, розробляє пропозиції щодо удосконалення його роботи. Забезпечує виконання завдань та функцій ГДА УІНП з питань забезпечення збереженості та державного обліку документів НАФ. Забезпечує розроблення проєктів наказів директора ГДА УІНП та інших внутрішніх нормативних документів з питань забезпечення збереженості і обліку документів,  вносить їх на розгляд керівництва  та дорадчих органів ГДА УІНП. Складає плани роботи відділу,  готує звіти про їх виконання. Забезпечує проведення науково-дослідної роботи з питань збереженості та обліку документів. Організовує впровадження результатів наукових досліджень і науково-технічних досягнень у практику роботи відділу. Здійснює керівництво роботи відділу щодо виявлення та внесення унікальних документів до Державного реєстру національного культурного надбання.
Повинен знати	Правила роботи архівних установ України. Нормативно-правові акти та стандарти з питань забезпечення збереженості та обліку документів;
Вимоги до кваліфікації та стажу роботи	Спеціальність, професійна кваліфікація – історія, архівна справа, документознавство. Освітній ступінь – магістр, спеціаліст. Стаж роботи на керівних посадах або посадах провідних фахівців з напрямів зберігання та обліку документів Національного архівного фонду – не менше 5 років.
Умови та оплата праці	П’ятиденний робочий тиждень. Посадовий оклад – згідно зі штатним розписом.

Назва посади	Провідний архівіст відділу зберігання та обліку документів Національного архівного фонду
Основні завдання і функції	Здійснює облік прийнятих на державне зберігання профільних документів. Забезпечує постійне зберігання облікових документів архіву, а також друкованих видань та інших матеріалів, що належать до довідково-інформаційного фонду архіву. Контролює внесення змін до облікових документів. Забезпечує взяття на облік повернених, придбаних або відтворених у копіях документів культурної спадщини України, що перебувають за кордоном, та документів іноземного походження, що стосуються історії України. Складає та удосконалює описи відповідних фондів. Здійснює каталогізацію документів ГДА УІНП; Готує та надає до Центрального фондового каталогу Укрдержархіву документи централізованого обліку: відомості про зміни у складі та обсязі фондів, паспорт державного архіву та картки фондів.
Повинен знати	Правила роботи архівних установ України. Нормативно-правові акти та національні стандарти з питань державного обліку документів Національного архівного фонду.
Вимоги до кваліфікації та стажу роботи	Спеціальність професійна кваліфікація – історія, архівна справа, документознавство. Освітній ступінь – магістр, спеціаліст Стаж роботи– не менше 3-х на посаді архівіста першої категорії
Умови та оплата праці	П’ятиденний робочий тиждень. Посадовий оклад – згідно зі штатним розписом. Назва посади Провідний архівіст відділу зберігання та обліку документів Основні завдання і функції Бере участь у прийманні на зберігання профільних ГДА  УІНП документів або їх копій від установ, громадських організацій і громадян. Організовує зберігання і раціональне розміщення профільних документів в архівосховищах; Забезпечує створення і підтримання оптимальних умов і санітарно-гігієнічного режиму зберігання документів, дотримання вимог пожежної безпеки в архівосховищах і робочих кімнатах Відділу; Проводить перевіряння наявності і стану справ в архівосховищах, здійснює розшук невиявлених справ; Веде роботу щодо визначення фізичного стану документів; Повинен знати Правила роботи архівних установ України. Нормативно-правові акти та національні стандарти з питань забезпечення збереженості документів Національного архівного фонду. Вимоги до кваліфікації та стажу роботи Спеціальність професійна кваліфікація – історія, архівна справа, документознавство. Освітній ступінь – магістр, спеціаліст Стаж роботи – не менше 3-х на посаді архівіста першої категорії. Умови та оплата праці П’ятиденний робочий тиждень. Посадовий оклад – згідно зі штатним розписом. Назва посади Старший зберігач фондів відділу зберігання та обліку документів відділу зберігання та обліку документів Національного архівного фонду Основні завдання і функції Здійснює приймання документів на зберігання до ГДА УІНП. Забезпечує збереженість документів та їх раціональне розміщення в архівосховищі. розміщує документи на місцях зберігання. Проводить роботу з обліку руху фондів, підготовки документів до реставрації, страхового копіювання, палітурних робіт, дезінфекції та дезінсекції. Здійснює розшук документів та оформлює його результати; Укладає топографічні покажчики на фонди архівосховища, здійснює топографування документів. Уносить зміни на підставі відповідних актів до облікових документів ГДА УІНП. Контролює температурно-вологісний та санітарно-гігієнічний режими зберігання, дотримання пожежної безпеки в архівосховищах ГДА УІНП. Повинен знати Правила роботи архівних установ України. Нормативно-правові акти та національні стандарти з питань забезпечення збереженості документів Національного архівного фонду. Вимоги до кваліфікації та стажу роботи Спеціальність професійна кваліфікація – історія, архівна справа, документознавство. Освітній ступінь – магістр, спеціаліст. Стаж роботи за фахом– не менше 3 років Умови та оплата праці П’ятиденний робочий тиждень. Посадовий оклад – згідно зі штатним розписом.

У вівторок, 18 травня, Архів національної пам‘яті долучився до Української коаліції пам‘яті.

Її метою є об‘єднання музеїв, меморіалів науково дослідних та просвітницьких інституцій, які займаються історією України ХХ–ХХІ століття.

Інституції які долучилися до Коаліції:

Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Офіційна стор.

Музей Голодомору I Holodomor Museum

Центр Досліджень Визвольного Руху

Архів національної пам'яті

Меморіальний заповідник "Биківнянські могили"

Національний музей "Тюрма на Лонцького"

Ukrainian Center for Holocaust Studies

Музей АТО м. Дніпро

Архів національної пам‘яті щиро дякує Музею Революції Гідності за таку важливу ініціативу!

У п’ятницю, 14 травня, Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті презентував п’ять відеороликів, які навчають українців самостійно шукати інформацію про репресованих. Захід приурочено до Дня пам’яті жертв політичних репресій, що цьогоріч відзначається 16 травня.

П’ять відеороликів можна переглянути на офіційній Youtube-сторінці Архіву національної пам’яті: https://bit.ly/33C7qRo.

Презентація відео відбулася в “Освіторія ХАБ” (Київ, вулиця Московська, 2) і зібрала кілька десятків гостей, серед яких історики, архівісти, журналісти та люди, які досліджують історії своїх родин.

Спікерами презентації стали: Ігор Кулик, директор Архіву національної пам'яті; Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ; Олег Бажан, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України; Дарина Рогачук, комунікаційниця Архіву національної пам’яті.

Директор ГДА УІНП Ігор Кулик зазначив, що за допомогою освітніх відео тепер кожен значно легше розумітиме механізм пошуку своїх репресованих родичів:

- Багато людей, у тому числі молоді, завдяки пропаганді досі сприймають Радянський союз немов казкове і безтурботне минуле. Водночас СРСР - це не тільки про стабільність, смачне морозиво, дешеву ковбасу і заводи, що працювали. Це - час страшних репресій, масових розстрілів, знищення свободи, порушення громадянських прав. Найкраще зрозуміти цю епоху можна саме через призму історії власної сім’ї - ледь не кожна родина в Україні постраждала від розкуркулення, виселення, розстрілів. Тому команда Архіву й ініціювала створення відеоінструкцій, які показують, що в Україні є безліч можливостей та інструментів, щоб знайти інформацію про репресованих, дають відповіді на важливі питання по темі”. Партнерами заходу стали Освіторія Хаб та Український інститут національної пам'яті

Створили відео на замовлення Архіву національної пам'яті Divaki production.

Архів національної пам’яті дякує ЗМІ та іншим гостям, за те, що завітали на презентацію та надає дозвіл на вільне поширення та завантаження освітніх відео, а також завжди готовий до співпраці із закладами освіти, культури, медіа та всіма, хто зацікавлений у дослідженні теми радянських репресій.

Архів національної пам’яті 12 травня 2021 р. виступив партнером онлайн-заходу Української Гельсінської спілки з прав людини – УГСПЛ, присвяченому доступу до радянських архівів, зокрема, КГБ УРСР, досвіду країн Центральної та Східної Європи з відкриття архівів для суспільства та впливу цих процесів на політичні і суспільні зміни.

Директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик розповів про свій досвід архівіста, політолога, історика та екс-директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України (2014-2015). Він, зокрема, зазначив:

-  Як експерт із доступу до архівів та співавтор Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років» продовжую цікавититься запровадженням стандартів демократичного врядування та покращенням якості адміністративних послуг, зокрема – пов’язаних з політикою національної пам’яті.

У онлайн-зустрічі, яку модерувала Олена Семьоркіна, аналітикиня, спеціалістка з питань нормотворення УГСПЛ, заслужений юрист України, також взяли участь:

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), правозахисник;

Євген Захаров, Голова Правління УГСПЛ, директор Харківської правозахисної групи. Учасник дисидентського руху 1970–1980-х років, правозахисник;

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ, до 2016 року очолював Центр досліджень визвольного руху, координував роботу групи “Політика національної пам’яті” Реанімаційного пакету реформ і керував Електронним архівом визвольного руху; входив до групи експертів, котрі працювали над декомунізаційними законами, зокрема, щодо спрощення доступу до архівів радянських репресивних органів;

Богдан Бернадський, доктор юридичних наук, кандидат історичних наук, доцент; доцент кафедри суспільного розвитку та суспільно-владних відносин НАДУ при Президентові України; дійсний член міжнародної асоціації істориків права. Сфера наукової зацікавленості – історія спецслужб; учасник АТО.

Основними темами обговорення стали досвід країн Центральної та Східної Європи по відкриттю архівів спецслужб та вплив цих процесів на формування молодих демократій, “здатних себе захистити”, а також::

• чому Україна не відкрила архіви КГБ у 90-х?
• які радянські наративи досі перешкоджають зміні парадигми організації влади (проблеми люстрації), освіти, культури?

Онлайн-зустріч можна переглянути за посиланням: https://fb.me/e/1sfTR4ZZ7 або в публікаціях на фейсбук-сторінці Архіву національної пам’яті за 12 травня 2021 р. https://www.facebook.com/hdauinp

 

В історії залізниці є багато цікавих та малодосліджених тем. Наприклад, період Великого терору в СРСР. На жаль, в цей час постраждало чимало невинних людей, в тому числі і залізничників. Багато з них було розстріляно, відправлено до ГУЛАГУ, виселено на Північ, тощо.

Тому громадська організація «Залізнична спадщина України» та Архів національної пам’яті починають новий дослідницький проєкт. Та пропонують історикам, краєзнавцям, студентам та всім охочим, долучитись до досліджень біографій: як окремих працівників залізниць, котрі зазнали репресій, так і в контексті цілого підприємства – паровозного депо, дистанції колії чи зв’язку, майстерень, станцій, тощо.

Архів національної пам’яті готовий допомогти у пошуку відповідних матеріалів, документів та свідчень задля майбутніх досліджень. Всіх пошуковців (особливо – якщо у їх родині були рідні, які працювали на залізниці та зазнали репресій у часи СРСР) просимо написати на е-пошту Архіву національної пам’яті (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.) або у повідомлення на фейсбук-сторінку.

Архів національної пам’яті запрошує звертатися з приводу співпраці та поширювати цю публікацію на сторінках у соціальних мережах та комунікаційних каналах навчальних закладів, музеїв, різних організацій та у колі ентузіастів – всіх кому це буде цікаво!

У п’ятницю, 9 квітня, за модерування співробітника УІНП історика Віталія Баки відбулося онлайн-обговорення двотомного дослідження кандидата історичних наук Олександра Пагірі «Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької Республіки».

Книга є ґрунтовним дослідженням, яке містить майже півтисячі донедавна невідомих урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехо-Словацької Республіки про історію Карпатської України.

В межах обговорення порушувалося ряд питань, зокрема про те, чи можна вважати "Другу Чехо-Словацьку республіку" кризою для чеського та шансом для словацького і українського державотворення? Якими були відносини у трикутнику: "чехи-словаки-українці"? Також піднімалося питання, що Історія Карпатської України може слугувати ілюстрацією поняття "entangled history" (переплутана історія).

              На зустрічі було розглянуто феномен Карпатської України в розрізі зовнішньої політики Чехо-Словаччини, а також згадано про німецький, угорський, польський, румунський чинники.
Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик в ході онлайн-зустрічі розповів особливості функціонування чеських архівних установ та пояснив різницю у функціонуванні архівних установ Чехії та України.

У заході також взяли участь Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам`яті, та Олександр Пагіря, автор згаданого двотомного дослідження про Карпатську Україну.

Обговорення транслювалося на Facebook-сторінках Української інституту національної пам`яті (https://www.facebook.com/uinp.gov.ua) та Архіву національної пам'яті (https://www.facebook.com/hdauinp)

У середу, 31 березня, було презентовано перший в Україні політематичний онлайн-архів усних спогадів, який надає вільний доступ до колекцій відео- та аудіоінтерв’ю про ключові події української історії (переглянути презентацію можна на сторінці події: https://fb.me/e/28ul0g9Rc ).

«Ця платформа стане в нагоді фахівцям, які працюють з історією, зокрема з методом усної історії, а також журналістам і всім, хто цікавиться нещодавнім минулим», – зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик переконаний, що онлайн-колекція буде постійно поповнюватися:

 – Наразі в Інституті зберігається понад 1600 інтерв’ю. В онлайн-архіві у вільному доступі спершу будуть представлені перші 100 записів – розповіді про Революцію гідності, російсько-українську війну, український визвольний рух тощо.

Команда Архіву національної пам’яті вважає за честь бути партнером такого важливого проекту і запрошує відвідати новостворений ресурс за посиланням: https://ui.uinp.gov.ua/uk