Архів національної пам'яті запрошує у п'ятницю, 9 квітня, о 14:00 долучитися до онлайн-обговорення двотомного дослідження Олександра Пагірі «Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької Республіки».

Книга містить майже півтисячі невідомих досі урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехо-Словацької Республіки про історію Карпатської України. Серед тем, про які говоритимуть експерти, серед яких - директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик: дослідження історії Карпатської України за допомогою архівних документів, особливості функціонування чеських архівних установ, відмінності у роботі архівів Чехії та України.

У заході, який модеруватиме співробітник УІНП, історик Віталій Бака, також візьмуть участь Олександр Пагіря (автор двотомного дослідження про Карпатську Україну, кандидат історичних наук) та Антон Дробович (голова Українського інституту національної пам`яті).

Онлайн-трансляція відбудеться на сторінках організаторів: Український інститут національної пам'яті та Архів національної пам'яті .

Детальніше з інформацією про подію можна ознайомитися тут: https://fb.me/e/Kl1upudx

У середу, 31 березня, було презентовано перший в Україні політематичний онлайн-архів усних спогадів, який надає вільний доступ до колекцій відео- та аудіоінтерв’ю про ключові події української історії (переглянути презентацію можна на сторінці події: https://fb.me/e/28ul0g9Rc ).

«Ця платформа стане в нагоді фахівцям, які працюють з історією, зокрема з методом усної історії, а також журналістам і всім, хто цікавиться нещодавнім минулим», – зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик переконаний, що онлайн-колекція буде постійно поповнюватися:

 – Наразі в Інституті зберігається понад 1600 інтерв’ю. В онлайн-архіві у вільному доступі спершу будуть представлені перші 100 записів – розповіді про Революцію гідності, російсько-українську війну, український визвольний рух тощо.

Команда Архіву національної пам’яті вважає за честь бути партнером такого важливого проекту і запрошує відвідати новостворений ресурс за посиланням: https://ui.uinp.gov.ua/uk

 

У середу, 31 березня, Український інститут національної пам'яті представить результат багаторічних напрацювань - архів записів свідків історичних подій. Це буде першим в Україні політематичним онлайн-архівом усних спогадів, який надає вільний доступ до зібраних відео- та аудіоінтерв’ю всім зацікавленим.

Усього в Інституті зберігається понад 1600 інтерв’ю. В онлайн-архіві у вільному доступі наразі будуть представлені перші 100 записів – розповіді про Революцію гідності, російсько-українську війну, український визвольний рух. Онлайн-колекція буде постійно поповнюватися.

Презентація відбуватиметься онлайн на сторінці  Український інститут національної пам'яті в 11:00 у середу, 31 березня.

Учасники презентації: Антон Дробович (голова Українського інституту національної пам’яті), Ігор Козловський (релігієзнавець, письменник, громадський діяч, член ініціативної групи "Перше грудня", колишній полонений т.зв. «ДНР», автор розповіді, яка увійшла до архіву усної історії), Гелінада Грінченко (голова Української асоціації усної історії, професорка Харківської національної університету імені В.Н. Каразіна), Ігор Кулик (директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті), Леся Онишко (вчена-секретарка Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності), Тетяна Ковтунович (завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті), Тетяна Привалко (головна спеціалістка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті, координаторка роботи з розробки та наповнення архіву усної історії).

Посилання на сторінку події: https://fb.me/e/28ul0g9Rc

Документи та видання, що передаватимуть Архіву з-за кордону, не будуть оподатковані митом. 

Кабінет Міністрів ухвалив постанову "Про внесення зміни до переліку архівних установ, закладів культури, освітніх та наукових закладів, до яких надсилаються документи та видання у рамках міжнародного обміну, що звільняються від оподаткування митом".

Постанова передбачає, що у рамках міжнародного обміну документи та видання для Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (скорочено - Архіву національної пам’яті) будуть звільнені від оподаткування митом.

Такий крок спростить співпрацю Архіву національної пам’яті із закордонними партнерами, дозволить своєчасно та якісно приймати документи та видання з інших країн.

"Архів національної пам’яті має стати не тільки українською, а й світовою установою для вивчення складної історії ХХ століття. І не лише через документи радянської міліції чи ЧК-НКВД-КГБ, які буде зберігати Архів. Плануємо відкрити доступну для всіх охочих бібліотеку різноманітних видань з України та світу. Це будуть підбірки популярних статей, збірники документів, наукові дослідження та журнали, які допоможуть комплексно вивчити історію тоталітарних режимів заради того, щоб злочини проти людяності не повторилися в майбутньому", – говорить директор Архіву національної пам’яті Ігор КУЛИК.

 

 

      Тристоронню угоду підписано договір з Архівом служб державної безпеки Республіки Чехія (https://www.abscr.cz/ ) та Інститутом дослідження тоталітарних режимів (https://www.ustrcr.cz/ ,  фейсбук-сторінка Ústav pro studium totalitních režimů ).

     Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик зазначив, що це партнерство дуже важливе:

     - Чеські колеги наразі активно допомагають команді Архіву національної пам’яті впроваджувати найкращі європейські практики архівної галузі. Також ми відчули від них суттєву підтримку на шляху вступу до міжнародних платформ. Спдіваємося на плідну співпрацю і в майбутньому.

На початку лютого уряд ухвалив розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму”.

У 43 пункті розпорядження зазначається, що до грудня 2022 року Український інститут національної пам’яті має здійснити реконструкцію Архіву національної пам'яті (повна назва – Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті).

Що це означає? Фактично, це надія на те, що в уряді все ж є розуміння, що Архів національної пам'яті – це важлива для України установа, будівництво якої не має відкладатися.

Включення реконструкції Архіву у плани Кабінету міністрів – це визнання, що Архіву національної пам'яті бути і процес його створення є незворотнім.

Посилання на документ: https://bit.ly/3qfYR8C

Нагадаємо, що у червні 2019 року Архів національної пам'яті отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у Києві. За півроку було розроблено проєкт реконструкції Архіву, отримано позитивний експертний висновок.

Втім весною 2020 року в Архіву забрали 57,6 млн. грн., виділених на перший етап реконструкції, у фонд боротьби з коронавірусом. У бюджеті на 2021 рік грошей на реконструкцію Архіву не передбачили.

Сьогодні, 28 січня 2020 року, Архів національної пам`яті долучився до Європейської мережі офіційних органів відповідальних за справи секретної поліції.

Входження українського Архіву національної пам’яті у коло таких престижних міжнародних архівних установ є дуже важливим. Наразі архіви репресивних органів СРСР, що зберігаються в Україні, є найвідкритішими та наймасштабнішими на теренах Східної Європи. Це дає великі можливості для дослідників з-за кордону дізнатися більше правди про злочини комуністичного режиму та функціонування радянської системи.

Як зазначив Уповноважений уряду Німеччини з управління архівами Штазі, правозахисник, журналіст Роланд Ян, для Європи налагодження співпраці з Україною є дуже перспективним: “До наших зустрічей починають долучатися країни колишнього СРСР. Я надзвичайно радий бачити Україну на сьогоднішній зустрічі!“.

Для довідки: Європейська мережа офіційних органів відповідальних за справи секретної поліції (https://bit.ly/3qSNByO) - це об’єднання інституцій європейських країн, спрямованих на дослідження та виявлення злочинів комуністичного тоталітарного режиму на основі документів спецслужб. Серед країн-засновниць Мережі: Німеччина, Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія та Угорщина.

Серед інституцій, які є членами Мережі: Інститут національної пам'яті (Польща), Архів “Штазі” (Німеччина), Історичний архів державної безпеки (Угорщина), Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія) та інші.