180520212

У вівторок, 18 травня, Архів національної пам‘яті долучився до Української коаліції пам‘яті.

Її метою є об‘єднання музеїв, меморіалів науково дослідних та просвітницьких інституцій, які займаються історією України ХХ–ХХІ століття.

Інституції які долучилися до Коаліції:

Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum

Національний музей історії України у Другій світовій війні. Офіційна стор.

Музей Голодомору I Holodomor Museum

Центр Досліджень Визвольного Руху

Архів національної пам'яті

Меморіальний заповідник "Биківнянські могили"

Національний музей "Тюрма на Лонцького"

Ukrainian Center for Holocaust Studies

Музей АТО м. Дніпро

Архів національної пам‘яті щиро дякує Музею Революції Гідності за таку важливу ініціативу!

140520214

У п’ятницю, 14 травня, Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті презентував п’ять відеороликів, які навчають українців самостійно шукати інформацію про репресованих. Захід приурочено до Дня пам’яті жертв політичних репресій, що цьогоріч відзначається 16 травня.

П’ять відеороликів можна переглянути на офіційній Youtube-сторінці Архіву національної пам’яті: https://bit.ly/33C7qRo.

Презентація відео відбулася в “Освіторія ХАБ” (Київ, вулиця Московська, 2) і зібрала кілька десятків гостей, серед яких історики, архівісти, журналісти та люди, які досліджують історії своїх родин.

Спікерами презентації стали: Ігор Кулик, директор Архіву національної пам'яті; Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ; Олег Бажан, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України; Дарина Рогачук, комунікаційниця Архіву національної пам’яті.

Директор ГДА УІНП Ігор Кулик зазначив, що за допомогою освітніх відео тепер кожен значно легше розумітиме механізм пошуку своїх репресованих родичів:

- Багато людей, у тому числі молоді, завдяки пропаганді досі сприймають Радянський союз немов казкове і безтурботне минуле. Водночас СРСР - це не тільки про стабільність, смачне морозиво, дешеву ковбасу і заводи, що працювали. Це - час страшних репресій, масових розстрілів, знищення свободи, порушення громадянських прав. Найкраще зрозуміти цю епоху можна саме через призму історії власної сім’ї - ледь не кожна родина в Україні постраждала від розкуркулення, виселення, розстрілів. Тому команда Архіву й ініціювала створення відеоінструкцій, які показують, що в Україні є безліч можливостей та інструментів, щоб знайти інформацію про репресованих, дають відповіді на важливі питання по темі”. Партнерами заходу стали Освіторія Хаб та Український інститут національної пам'яті

Створили відео на замовлення Архіву національної пам'яті Divaki production.

Архів національної пам’яті дякує ЗМІ та іншим гостям, за те, що завітали на презентацію та надає дозвіл на вільне поширення та завантаження освітніх відео, а також завжди готовий до співпраці із закладами освіти, культури, медіа та всіма, хто зацікавлений у дослідженні теми радянських репресій.

184850502 310995420414056 3069625279142646701 n1

Архів національної пам’яті 12 травня 2021 р. виступив партнером онлайн-заходу Української Гельсінської спілки з прав людини – УГСПЛ, присвяченому доступу до радянських архівів, зокрема, КГБ УРСР, досвіду країн Центральної та Східної Європи з відкриття архівів для суспільства та впливу цих процесів на політичні і суспільні зміни.

Директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик розповів про свій досвід архівіста, політолога, історика та екс-директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України (2014-2015). Він, зокрема, зазначив:

-  Як експерт із доступу до архівів та співавтор Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років» продовжую цікавититься запровадженням стандартів демократичного врядування та покращенням якості адміністративних послуг, зокрема – пов’язаних з політикою національної пам’яті.

У онлайн-зустрічі, яку модерувала Олена Семьоркіна, аналітикиня, спеціалістка з питань нормотворення УГСПЛ, заслужений юрист України, також взяли участь:

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), правозахисник;

Євген Захаров, Голова Правління УГСПЛ, директор Харківської правозахисної групи. Учасник дисидентського руху 1970–1980-х років, правозахисник;

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ, до 2016 року очолював Центр досліджень визвольного руху, координував роботу групи “Політика національної пам’яті” Реанімаційного пакету реформ і керував Електронним архівом визвольного руху; входив до групи експертів, котрі працювали над декомунізаційними законами, зокрема, щодо спрощення доступу до архівів радянських репресивних органів;

Богдан Бернадський, доктор юридичних наук, кандидат історичних наук, доцент; доцент кафедри суспільного розвитку та суспільно-владних відносин НАДУ при Президентові України; дійсний член міжнародної асоціації істориків права. Сфера наукової зацікавленості – історія спецслужб; учасник АТО.

Основними темами обговорення стали досвід країн Центральної та Східної Європи по відкриттю архівів спецслужб та вплив цих процесів на формування молодих демократій, “здатних себе захистити”, а також::

  • чому Україна не відкрила архіви КГБ у 90-х?
  • які радянські наративи досі перешкоджають зміні парадигми організації влади (проблеми люстрації), освіти, культури?

Онлайн-зустріч можна переглянути за посиланням: https://fb.me/e/1sfTR4ZZ7 або в публікаціях на фейсбук-сторінці Архіву національної пам’яті за 12 травня 2021 р. https://www.facebook.com/hdauinp

 

179459976 302277324619199 3507893371199924570 n

В історії залізниці є багато цікавих та малодосліджених тем. Наприклад, період Великого терору в СРСР. На жаль, в цей час постраждало чимало невинних людей, в тому числі і залізничників. Багато з них було розстріляно, відправлено до ГУЛАГУ, виселено на Північ, тощо.

Тому громадська організація «Залізнична спадщина України» та Архів національної пам’яті починають новий дослідницький проєкт. Та пропонують історикам, краєзнавцям, студентам та всім охочим, долучитись до досліджень біографій: як окремих працівників залізниць, котрі зазнали репресій, так і в контексті цілого підприємства – паровозного депо, дистанції колії чи зв’язку, майстерень, станцій, тощо.

Архів національної пам’яті готовий допомогти у пошуку відповідних матеріалів, документів та свідчень задля майбутніх досліджень. Всіх пошуковців (особливо – якщо у їх родині були рідні, які працювали на залізниці та зазнали репресій у часи СРСР) просимо написати на е-пошту Архіву національної пам’яті (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.) або у повідомлення на фейсбук-сторінку.

Архів національної пам’яті запрошує звертатися з приводу співпраці та поширювати цю публікацію на сторінках у соціальних мережах та комунікаційних каналах навчальних закладів, музеїв, різних організацій та у колі ентузіастів – всіх кому це буде цікаво!

090420212

У п’ятницю, 9 квітня, за модерування співробітника УІНП історика Віталія Баки відбулося онлайн-обговорення двотомного дослідження кандидата історичних наук Олександра Пагірі «Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької Республіки».

Книга є ґрунтовним дослідженням, яке містить майже півтисячі донедавна невідомих урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехо-Словацької Республіки про історію Карпатської України.

В межах обговорення порушувалося ряд питань, зокрема про те, чи можна вважати "Другу Чехо-Словацьку республіку" кризою для чеського та шансом для словацького і українського державотворення? Якими були відносини у трикутнику: "чехи-словаки-українці"? Також піднімалося питання, що Історія Карпатської України може слугувати ілюстрацією поняття "entangled history" (переплутана історія).


              На зустрічі було розглянуто феномен Карпатської України в розрізі зовнішньої політики Чехо-Словаччини, а також згадано про німецький, угорський, польський, румунський чинники.
Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик в ході онлайн-зустрічі розповів особливості функціонування чеських архівних установ та пояснив різницю у функціонуванні архівних установ Чехії та України.

У заході також взяли участь Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам`яті, та Олександр Пагіря, автор згаданого двотомного дослідження про Карпатську Україну.

Обговорення транслювалося на Facebook-сторінках Української інституту національної пам`яті (https://www.facebook.com/uinp.gov.ua) та Архіву національної пам'яті (https://www.facebook.com/hdauinp)

09042021

Кабінет Міністрів України 24 березня затвердив розпорядження № 276-р “Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік”. У ньому є згадка і про необхідність будівництва Архіву національної пам’яті.

Цитата з пункту 657:

“Крок – Здійснення заходів щодо реконструкції будівлі ГДА УІНП.

Відповідальні за виконання – Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури та інформаційної політики.

Строк – грудень.

Індикатор виконання – розпочато будівельні роботи.

Очікувані результати – початок реконструкції архівної будівлі, оснащеної відповідно до вимог світових стандартів в архівній справі та викликів розвитку інформаційного суспільства”.

Попри оптимістичні заяви Уряду, Архів національної пам’яті має зазначити, що наразі при мінімальному і недостатньому фінансуванні неможливо реалізувати поставлену ціль – розпочати будівельні роботи до кінця року.

Адже для втілення зазначеного завдання Архіву необхідно зробити попередні кроки - оплатити проєктній організації послуги з розроблення робочої документації, оголосити тендер на генпідрядника та підписати з ним договір. Станом на цей час Архів вже підготував відповідні документи, але оголосити тендер команда установи зможе лише при наявності відповідних бюджетних призначень саме на будівельні роботи.

Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик висловив сподівання, що урядовці дотримають своїх обіцянок щодо виділення коштів і Архів національної пам’яті обов’язково постане:

– Зі свого боку, ми готові докладати всіх зусиль та виконати всі необхідні процедури для того, щоб будівельні роботи на вулиці Пухівській, 7 почалися максимально швидко вже цього року.

Посилання на розпорядження Уряду: https://bit.ly/320CCcg

370122151 291270769053188 5482993039440523672 n

Архів національної пам'яті запрошує у п'ятницю, 9 квітня, о 14:00 долучитися до онлайн-обговорення двотомного дослідження Олександра Пагірі «Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької Республіки».

Книга містить майже півтисячі невідомих досі урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехо-Словацької Республіки про історію Карпатської України. Серед тем, про які говоритимуть експерти, серед яких - директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик: дослідження історії Карпатської України за допомогою архівних документів, особливості функціонування чеських архівних установ, відмінності у роботі архівів Чехії та України.

У заході, який модеруватиме співробітник УІНП, історик Віталій Бака, також візьмуть участь Олександр Пагіря (автор двотомного дослідження про Карпатську Україну, кандидат історичних наук) та Антон Дробович (голова Українського інституту національної пам`яті).

Онлайн-трансляція відбудеться на сторінках організаторів: Український інститут національної пам'яті та Архів національної пам'яті .

Детальніше з інформацією про подію можна ознайомитися тут: https://fb.me/e/Kl1upudx

167706345 287419252771673 3172054297086183299 n

У середу, 31 березня, було презентовано перший в Україні політематичний онлайн-архів усних спогадів, який надає вільний доступ до колекцій відео- та аудіоінтерв’ю про ключові події української історії (переглянути презентацію можна на сторінці події: https://fb.me/e/28ul0g9Rc ).

«Ця платформа стане в нагоді фахівцям, які працюють з історією, зокрема з методом усної історії, а також журналістам і всім, хто цікавиться нещодавнім минулим», – зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик переконаний, що онлайн-колекція буде постійно поповнюватися:

 – Наразі в Інституті зберігається понад 1600 інтерв’ю. В онлайн-архіві у вільному доступі спершу будуть представлені перші 100 записів – розповіді про Революцію гідності, російсько-українську війну, український визвольний рух тощо.

Команда Архіву національної пам’яті вважає за честь бути партнером такого важливого проекту і запрошує відвідати новостворений ресурс за посиланням: https://ui.uinp.gov.ua/uk

 

Наші партнери