09.10.2020

У п’ятницю 9 жовтня Ігор Кулик розказав про майбутню роботу Архіву, показав проєкт реконструкції та відповів на всі питання відвідувачів.

08.10.2020

У Черкасах 8 жовтня з доповіддю виступив директор Архіву національної пам`яті Ігор Кулик. Таким чином він поділився досвідом та знаннями щодо того, як шукати історичну інформацію в українських та світових архівах.

Також, користуючись нагодою, Ігор Кулик зустрівся з колегами – директоркою Державного архіву Черкаської області Тетяною Клименко та керівництвом місцевого відділу Архіву СБУ. Серед тем, які обговорювалися, – передача до реконструйованої будівлі Архіву національної пам`яті історичних документів спецслужби за 1917-1991 роки.

DSC 0051n

Більше двох місяців тому, 27 липня 2020, команда Архіву національної пам’яті провела робочу зустріч з активістами Дмитром Соловйовим та Савелієм Барашковим, які переймаються долею архітектури бруталізму. Під час спілкування обговорювався майбутній фасад будівлі ГДА УІНП на Пухівській, 7.

Приводом до зустрічі стало їхнє занепокоєння виглядом фасаду будівлі після необхідної реконструкції. Колектив Архіву ініціював діалог, продемонстрував активістам проєктну документацію щодо фасаду і відповів на всі супутні питання.

Після їхнього ознайомлення із проєктом фасаду і фотографування документів було домовлено, що впродовж двох місяців – до 28 вересня 2020 включно –  активісти вивчать матеріали і нададуть пропозиції конкретних рішень щодо реконструкції зовнішнього вигляду будівлі Архіву національної пам’яті. Учасники зустрічі дійшли згоди, що пропозиції мають ґрунтуватися на усіх необхідних будівельних та технологічних  нормах та стандартах держави із побудови архівного приміщення. Адже без цього будівля не буде здана в експлуатацію.

Команда ГДА УІНП засвідчила, що готова врахувати пропозиції активістів, а також, у разі необхідності, провести додаткові робочі зустрічі. Однак упродовж домовленого часу співробітники Архіву не отримали від активістів пропозицій щодо реконструкції фасаду будівлі на Пухівській, 7.

Наразі команда Архіву національної пам’яті докладає зусиль, щоб отримати фінансування на реконструкцію приміщення у 2021 році. Цього року в Архіву вже забрали 57,6 млн грн на будівництво, які пішли у фонд боротьби з коронавірусом.

29 вересня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради підтримав виділення фінансування на реконструкцію Архіву національної пам`яті. Надалі це питання вирішуватиметься на засіданні Комітету з питань бюджету, яке має відбутися до 20 жовтня.

02.10.2020

У день 30-річниці Революції на граніті директор Архіву національної пам`яті Ігор Кулик разом із керівницею Центру Досліджень Визвольного Руху Анною Олійник представив онлайн-колекцію документів із Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

В них – свідчення з архівів КҐБ про те, які заходи вживала спецслужба для запобіганння протестам, як відстежувала плани студентів і як реагувала на використання ними національної символіки. А також – звіти про настрої в столиці та регіонах щодо студентського голодування.

До колекції увійшли 30 документів та 14 фото, які львівське Студентське братство передало до фондів Національного музею Революції Гідності. Усе це вільно доступно онлайн для ознайомлення 24/7 на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху https://bit.ly/36rErSI

.

Презентація колекції документів КҐБ відбулася у рамках низки заходів, організованих до річниці Революції на граніті Національний музеєм Революції гідності. Серед них:

♦️ Виставка “30-річчя Революції на граніті” на майдані Незалежності;

♦️ Виставка артефактів Революції на граніті в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану;

♦️ Онлайн-дискусія "Студентська революція на граніті: погляд через 30 років";

♦️ Соціальний ролик до 30-ї річниці Революції на граніті;

♦️ Дискусія “Революція на граніті: перший досвід Майдану”;

♦️ Дискусія “Революція на граніті: де взялися й куди поділися її творці”;

Детальну інформацію про заходи ви можете знайти на Facebook-сторінці Музею Майдану.

Також з 2 до 17 жовтня на Майдані Незалежності триватиме виставка, що розповідає про  студентське голодування у 1990 році за допомогою 10 символів Революції на граніті:

▪️ Студенти;

▪️ Пов’язка "я голодую";

▪️ Намет;

▪️ Транспарант;

▪️ Розкладачка;

▪️ Тепла ковдра;

▪️ Гітара;

▪️ Назва "майдан Незалежності";

▪️ Гасло "Бульвар Шевченка, а не Леніна";

▪️ Національний прапор.

В експозиції є цитати з документів КҐБ, які найкрасномовніше передають атмосферу, що панувала тоді у головних кабінетах спецслужби та комуністичної влади. Прочитати повністю ці оцифровані документи можна на Електронний архів Українського визвольного руху: https://bit.ly/36rErSI

Організаторами виставки є Національний музей Революції Гідності, Галузевий архів Служби безпеки України, Центр Досліджень Визвольного Руху, Архів національної пам‘яті та Студентське братство Львівщини.

29.09.2020 3

Архів національної пам'яті починає публікацію історій українців, які завдяки Консультаційному центру з пошуку інформації про репресованих знайшли правду про своїх рідних в архівах. Історії будуть розміщені у виданні "Цензор.НЕТ".

Героїнею першого матеріалу стала заявниця Вікторія Тараненко. Її метою було знайти відповідь на сімейну загадку більш ніж 80-річної давнини – куди на очах двох маленьких доньок у 1938 році забрали її прадіда, Терентія Митрофановича Трускала?

Про те, що прадід був репресований, Вікторія дізналася зі слів бабусі – доньки Терентія Трускала. Це був найболючіший спогад її дитинства. До кінця життя Антоніна Терентіївна сподівалася, що батько живий.

Коли Антоніна Терентіївна померла, сім`я Вікторії випадково, за однією з фотографій на стіні, знайшла одну єдину світлину її батька Терентія. Це був немов знак від бабусі, тож, ставши дорослішою, Вікторія почала досліджувати правду.

Співробітники Архіву національної пам`яті допомогли дівчині з архівними пошуками, формуванням запиту і слідчу справу на Терентія Трускала вдалося знайти у Державному архіві Запорізької області.

Як виявилося, у розпал Великого терору, у 1938 році, Терентія Трускала з Дніпропетровщини розстріляли разом із ще 51 людиною за участь у "махновській контрреволюційній організації".  І це при тому, що сам Нестор Махно на момент арешту чоловіка вже чотири роки як помер у Парижі.

Повну історію родини Трускало можна прочитати за посиланням: https://bit.ly/3kZLma6

29.09.2020 2

29.09.2020 1

 

109925315 173622890817977 6670158713646024432 o 1

У відкритому зверненні до Верховної Ради та Кабінету Міністрів громадськість та парламентарі наголошують, що приміщення Архіву національної пам'яті потребує реконструкції і висловлюють стурбованість, що у проєкті Державного бюджету на 2021 рік не виділено коштів на будівництво інституції.

Підписанти наголошують, що Архів національної пам’яті – це проєкт світового рівня, на який вже звертають увагу наукові спільноти Європи. Успіх його реалізації є питанням зовнішнього іміджу України як модерної європейської держави. Закритість архівів і відсутність належної суспільної рефлексії на власне минуле створило ґрунт для дієвості російської пропаганди, а надалі – і військового вторгнення на територію України та окупацію Криму та частин Донецької та Луганської областей.

Звернення підтримали головний редактор сайту "Історична Правда" Вахтанг Кіпіані, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський, письменник Сергій Жадан, заслужена артистка України Анжеліка Рудницька, журналісти Акім Галімов, Едуард Андрющенко, Анастасія Рінгіс, Зоя Казанжи, співаки Віктор Бронюк, Олександр Сидоренко "Фоззі", члени Ініціативної групи "Першого грудня" Мирослав Маринович, Йосиф Зисельс та інші.

Повний текст звернення щодо фінансування реконструкції будівлі Архіву національної пам’яті та перелік підписантів (постійно оновлюється) можна знайти за посиланням:  https://bit.ly/3ofL0ym

Повний перелік підписантів тут: https://bit.ly/2IZoIka

18.09.2020

Архів національної пам'яті постійно шукає нові форми і методи роботи. Тож 17 вересня тут була особлива екскурсія – її гостями стали десятикласники.

Директор Архіву Ігор Кулик традиційно розповів школярам про покликання та мету інституції. Водночас діти досліджували архівну та історичну тему за допомогою цікавого інтерактиву – учням були надані копії справ на репресованих радянським режимом, з якими вони працювали як історики-дослідники або як журналісти.

Десятикласники відшуковували в слідчих справах різноманітні неузгодженості, дивні факти, цікаві повороти, знаходили в документах правду, брехню і провокацію та намагалися порівняти сучасну і тодішню ситуацію в державі.

Колектив установи переконаний, що проведення такого уроку історії, для якого школа обрала саме Архів національної пам`яті, стане початком активної співпраці з освітніми закладами Києва та області.

119043360 188031696043763 8852149537761539133 n

У четвер, 10 вересня, більше 20 людей відвідали екскурсію Архівом  національної пам`яті на вулиці Пухівській, 7.

"Звісно, все ще на стадії проекту та майбутньої реконструкції, але з головного –  будівля вже виділена під Архів Національної пам'яті і з того, що я бачив, комплекс має бути потужним. Тут, за попередніми даними, має бути більше 4 млн. архівних справ, що стосуються  кривавого комуністичного режиму. В Архів національної пам'яті планують звезти  архіви СБУ, МВС, СЗР, судів тощо. Де не тільки фахівці, але і будь який бажаючий може ознайомитись з історією не тільки своєї родини, що зазнала репресій, але і України в цілому.  Зокрема планується і співпраця міжнародна з архівами інших країн, що допоможе пролити світло на темні та перекручені плями нашої історії.  Одним словом, екскурсія вийшла цікава",  – відгукнувся про екскурсію журналіст, учасник Революції Гідності Володимир Зінченко.

Наші партнери