166956772 285585366288395 3726465139094889543 n

У середу, 31 березня, Український інститут національної пам'яті представить результат багаторічних напрацювань - архів записів свідків історичних подій. Це буде першим в Україні політематичним онлайн-архівом усних спогадів, який надає вільний доступ до зібраних відео- та аудіоінтерв’ю всім зацікавленим.

Усього в Інституті зберігається понад 1600 інтерв’ю. В онлайн-архіві у вільному доступі наразі будуть представлені перші 100 записів – розповіді про Революцію гідності, російсько-українську війну, український визвольний рух. Онлайн-колекція буде постійно поповнюватися.

Презентація відбуватиметься онлайн на сторінці  Український інститут національної пам'яті в 11:00 у середу, 31 березня.

Учасники презентації: Антон Дробович (голова Українського інституту національної пам’яті), Ігор Козловський (релігієзнавець, письменник, громадський діяч, член ініціативної групи "Перше грудня", колишній полонений т.зв. «ДНР», автор розповіді, яка увійшла до архіву усної історії), Гелінада Грінченко (голова Української асоціації усної історії, професорка Харківської національної університету імені В.Н. Каразіна), Ігор Кулик (директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті), Леся Онишко (вчена-секретарка Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності), Тетяна Ковтунович (завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті), Тетяна Привалко (головна спеціалістка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті, координаторка роботи з розробки та наповнення архіву усної історії).

Посилання на сторінку події: https://fb.me/e/28ul0g9Rc

03032021

 

Кабінет Міністрів України 3 лютого затвердив розпорядження № 84-р “Про затвердження плану заходів щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму”. У ньому в п. 43 згадано і про необхідність реконструкції  Архіву національної пам’яті.

Команда Архіву очікує на виділення коштів для реалізації поставленого завдання і, зі свого боку, готові докладати всіх зусиль та виконати всі необхідні процедури для того, щоб приміщення Архіву наприкінці 2022 р. відчинило двері перед відвідувачами.

Посилання на розпорядження Уряду: https://bit.ly/3eafn5h


 

162431540 279909513522647 1290326480971229728 o

Документи та видання, що передаватимуть Архіву з-за кордону, не будуть оподатковані митом. 

Кабінет Міністрів ухвалив постанову "Про внесення зміни до переліку архівних установ, закладів культури, освітніх та наукових закладів, до яких надсилаються документи та видання у рамках міжнародного обміну, що звільняються від оподаткування митом".

Постанова передбачає, що у рамках міжнародного обміну документи та видання для Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (скорочено - Архіву національної пам’яті) будуть звільнені від оподаткування митом.

Такий крок спростить співпрацю Архіву національної пам’яті із закордонними партнерами, дозволить своєчасно та якісно приймати документи та видання з інших країн.

"Архів національної пам’яті має стати не тільки українською, а й світовою установою для вивчення складної історії ХХ століття. І не лише через документи радянської міліції чи ЧК-НКВД-КГБ, які буде зберігати Архів. Плануємо відкрити доступну для всіх охочих бібліотеку різноманітних видань з України та світу. Це будуть підбірки популярних статей, збірники документів, наукові дослідження та журнали, які допоможуть комплексно вивчити історію тоталітарних режимів заради того, щоб злочини проти людяності не повторилися в майбутньому", – говорить директор Архіву національної пам’яті Ігор КУЛИК.

 

 

159503428 275306133982985 6877333616042830353 n

      Тристоронню угоду підписано договір з Архівом служб державної безпеки Республіки Чехія (https://www.abscr.cz/ ) та Інститутом дослідження тоталітарних режимів (https://www.ustrcr.cz/ ,  фейсбук-сторінка Ústav pro studium totalitních režimů ).

     Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик зазначив, що це партнерство дуже важливе:

     - Чеські колеги наразі активно допомагають команді Архіву національної пам’яті впроваджувати найкращі європейські практики архівної галузі. Також ми відчули від них суттєву підтримку на шляху вступу до міжнародних платформ. Спдіваємося на плідну співпрацю і в майбутньому.

12022021

На початку лютого уряд ухвалив розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму”.

У 43 пункті розпорядження зазначається, що до грудня 2022 року Український інститут національної пам’яті має здійснити реконструкцію Архіву національної пам'яті (повна назва – Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті).

Що це означає? Фактично, це надія на те, що в уряді все ж є розуміння, що Архів національної пам'яті – це важлива для України установа, будівництво якої не має відкладатися.

Включення реконструкції Архіву у плани Кабінету міністрів – це визнання, що Архіву національної пам'яті бути і процес його створення є незворотнім.

Посилання на документ: https://bit.ly/3qfYR8C

Нагадаємо, що у червні 2019 року Архів національної пам'яті отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у Києві. За півроку було розроблено проєкт реконструкції Архіву, отримано позитивний експертний висновок.

Втім весною 2020 року в Архіву забрали 57,6 млн. грн., виділених на перший етап реконструкції, у фонд боротьби з коронавірусом. У бюджеті на 2021 рік грошей на реконструкцію Архіву не передбачили.

142111628 250143729832559 5568875887781337083 n

Сьогодні, 28 січня 2020 року, Архів національної пам`яті долучився до Європейської мережі офіційних органів відповідальних за справи секретної поліції.

Входження українського Архіву національної пам’яті у коло таких престижних міжнародних архівних установ є дуже важливим. Наразі архіви репресивних органів СРСР, що зберігаються в Україні, є найвідкритішими та наймасштабнішими на теренах Східної Європи. Це дає великі можливості для дослідників з-за кордону дізнатися більше правди про злочини комуністичного режиму та функціонування радянської системи.

Як зазначив Уповноважений уряду Німеччини з управління архівами Штазі, правозахисник, журналіст Роланд Ян, для Європи налагодження співпраці з Україною є дуже перспективним: “До наших зустрічей починають долучатися країни колишнього СРСР. Я надзвичайно радий бачити Україну на сьогоднішній зустрічі!“.

Для довідки: Європейська мережа офіційних органів відповідальних за справи секретної поліції (https://bit.ly/3qSNByO) - це об’єднання інституцій європейських країн, спрямованих на дослідження та виявлення злочинів комуністичного тоталітарного режиму на основі документів спецслужб. Серед країн-засновниць Мережі: Німеччина, Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія та Угорщина.

Серед інституцій, які є членами Мережі: Інститут національної пам'яті (Польща), Архів “Штазі” (Німеччина), Історичний архів державної безпеки (Угорщина), Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія) та інші.

142425035 248462173334048 1813552388305678995 n

25 січня 2020 року відбулася щорічна зустріч Платформи європейської пам’яті та сумління (Platform of European Memory and Conscience). У зв’язку з пандемією коронавірусу подія проходила у форматі онлайн.

Участь у зустрічі взяли представники понад 60 державних та приватних інституцій з 20 країни Європи. Їх діяльність сконцентрована на збереженні, вивченні та поширенні інформації про тоталітарні режими, що діяли на європейській території у ХХ столітті – зокрема, нацистський та комуністичний.

Під час події керівництво Платформи європейської пам’яті та сумління представило звіт за 2019 рік. Також були заслухані виступи установ, які прагнуть стати новими учасниками Платформи. Одним із кандидатів у члени Платформи став Архів національної пам'яті.

"У 2014 році на прикладі України світ побачив як старанно Росія хоче зробити реванш Радянського союзу, – зазначив під час виступу директор Архіву Ігор Кулик. –  А все через те, що мільйони українців на Майдані вкотре виступили проти диктатури, російського впливу і обрали європейські цінності, а не радянські. Весь цей час ми живемо під тиском посиленої інформаційної пропаганди щодо сучасного життя України та її історії. Переконані, Архів національної пам'яті може стати потужною відповіддю дезінформації, адже працюватиме виключно із документами та на основі документів. На цьому непростому, але дуже важливому шляху, вважаємо, що маємо об'єднатися із міжнародними партнерами та колегами з Європи".

По завершенню обговорень, учасники Платформи європейської пам’яті та сумління проголосували за надання Архіву національної пам’яті статусу кандидата на членство в організації. Це дозволяє установі брати участь у всіх подіях та заходах Платформи, представити свою діяльність на міжнародному рівні та долучитися до європейської родини інституцій, які досліджують та засуджують діяльність комуністичного та нацистського тоталітарних режимів у ХХ столітті. Голосування щодо остаточного прийняття Архіву у члени Платформи європейської пам’яті та сумління відбудеться за рік. 

Українські інституції, які вже є членами Платформи: Український інститут національної пам’яті, Національний музей Голодомору-геноциду, Центр досліджень визвольного руху, Фонд збереження історії Майдану, Меджліс кримськотатарського народу.

Інформаційна довідка: 

Платформа європейської пам’яті та сумління  (Platform of European Memory and Conscience) – це некомерційна міжнародна неурядова організація, створена 14 жовтня 2011 року в Празі 20 членами-засновниками з 12 держав-членів ЄС. Платформа наразі об’єднує більше 60 державних та приватних установ і організацій з 20 країн – 14 країн-членів ЄС (Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Німеччина, Нідерланди, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Румунія, Болгарія, Франція), а також з України, Молдови, Ісландії, Албанії, Канади та США, які беруть участь у дослідженнях, документуванні, підвищенні обізнаності про тоталітарні режими, що спіткали Європу в ХХ столітті.

Створення Платформи європейської пам’яті та сумління було схвалено Європейським Парламентом та Радою Європейського Союзу.

До Дня працівників архівних установ Архів національної пам’яті 24 грудня провів екскурсію будівлею на Пухівській 7.

Наші партнери