Архів національної пам'яті постійно шукає нові форми і методи роботи. Тож 17 вересня тут була особлива екскурсія – її гостями стали десятикласники.

Директор Архіву Ігор Кулик традиційно розповів школярам про покликання та мету інституції. Водночас діти досліджували архівну та історичну тему за допомогою цікавого інтерактиву – учням були надані копії справ на репресованих радянським режимом, з якими вони працювали як історики-дослідники або як журналісти.

Десятикласники відшуковували в слідчих справах різноманітні неузгодженості, дивні факти, цікаві повороти, знаходили в документах правду, брехню і провокацію та намагалися порівняти сучасну і тодішню ситуацію в державі.

Колектив установи переконаний, що проведення такого уроку історії, для якого школа обрала саме Архів національної пам`яті, стане початком активної співпраці з освітніми закладами Києва та області.

У четвер, 10 вересня, більше 20 людей відвідали екскурсію Архівом  національної пам`яті на вулиці Пухівській, 7.

"Звісно, все ще на стадії проекту та майбутньої реконструкції, але з головного –  будівля вже виділена під Архів Національної пам'яті і з того, що я бачив, комплекс має бути потужним. Тут, за попередніми даними, має бути більше 4 млн. архівних справ, що стосуються  кривавого комуністичного режиму. В Архів національної пам'яті планують звезти  архіви СБУ, МВС, СЗР, судів тощо. Де не тільки фахівці, але і будь який бажаючий може ознайомитись з історією не тільки своєї родини, що зазнала репресій, але і України в цілому.  Зокрема планується і співпраця міжнародна з архівами інших країн, що допоможе пролити світло на темні та перекручені плями нашої історії.  Одним словом, екскурсія вийшла цікава",  – відгукнувся про екскурсію журналіст, учасник Революції Гідності Володимир Зінченко.

У четвер, 27 серпня, 25 людей відвідали екскурсію Архівом національної пам'яті на вулиці Пухівській, 7.

Відзначимо, що кожного разу на знайомство із ГДА УІНП приходять люди з найрізноманітніших сфер діяльності – професійні архівісти, музейники, ІТ-підприємці, вчителі, журналісти, працівники фінансових установ, кіно, держслужбовці. Це означає, що українцям небайдужа їх історія.

"Амбітний, крутий, потрібний проєкт – Архів Інституту національної пам'яті. Дякую Ігорю Кулику за насичену та цікаву лекцію! Не знаю, що більше вразило – масштаб будівлі, 4 мільйони справ, які мають тут зберігатися, кімната психологічної підготовки, ідею якої запозичили в німецькому архіві Штазі. Окреме спасибі за можливість побувати на даху будівлі й відчути обшири довкола!", – відгукнулася про екскурсію заступниця директора з наукової роботи у Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька. 

Переглянути невеликий фоторепортаж з події і СКАЧАТИ ФОТО можна тут: https://www.facebook.com/hdauinp/posts/173406634172936

Виставка вшановує 100-річчя подій, які в історії отримали назву "Диво над Віслою". Рівно 100 років тому, в серпні 1920 року, українська та польська армії спільними зусиллями зупинили наступ російських більшовицьких військ на Європу. Перемога Війська Польського під Варшавою стала можливою, зокрема, завдяки вмілій обороні Замостя українськими та польськими частинами під командуванням українця – полковника Армії УНР Марка Безручка. Воєнний успіх польських та українських військ зруйнував плани більшовиків щодо поширення "червоної" революції в Європі.

"Насправді ця виставка не про історію, а про сучасність. Про необхідність і вміння об’єднуватися, – каже Ігор Кулик, – Під Замосцем сто років тому ми, українці та поляки, разом перемогли і відкинули радянську навалу. Однак цей історичний епізод та інші, в яких ми успішно виступали спільним фронтом проти ворогів, недостатньо комунікується. Ми маємо більше говорити та розповідати про те, що нас об’єднує, а не роз’єднує. Адже це робить наші держави сильнішими та ще дружнішими.

 

Архів національної пам'яті, де вже за кілька років будуть зібрані докази злочинів радянського тоталітарного режиму, може стати однією з об`єднавчих платформ для наших країн. Саме у першоджерелах, документах ми можемо побачити і проговорити ще більше спільних українсько-польських точок дотику і відкинути багато історичних фейків та пропаганди. Тож ми завжди раді співпраці!"

Виставка є спільним проєктом Українського інституту національної пам'яті, Державної архівної служба України та Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам`яті.

Експозиція відкрита щодня на Контрактовій площі, неподалік пам‘ятника Григорію Сковороді.

У п'ятницю, 17 липня 2020 року, Архів національної пам`яті публічно представив проєкт реконструкції будівлі на Пухівській, 7. Щоб зафіксувати цей момент в історії ми зробили невеликий репортаж з цієї важливої події.

Відеоролик приурочено до Дня будівельника, який Україна відзначила 9 серпня. Для співробітників ГДА УІНП це вже рідна професія, адже останній рік команда Архіву присвятила реконструкції свого майбутнього приміщення.

Переглянути відео можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=y2f3YXhVzKs&t=19s

У понеділок, 27 липня, представники Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті провели робочу зустріч з активістами, які переймаються долею архітектури бруталізму, – Дмитром Соловйовим та Савелієм Барашковим.

Перед тим, 17 липня,  на публічній презентації проєкту реконструкції будівлі ГДА УІНП директор Архіву Ігор Кулик закликав спільноту до конструктивного діалогу та заявив про готовність зустрітися з представниками громадськості, які занепокоєні майбутнім виглядом будівлі на Пухівській, 7.

"Ми дуже радіємо, що суспільство проявляє живий інтерес до створення Архіву. Водночас прикро, що соцмережами подекуди ширяться емоційні закиди щодо проєкту реконструкції будівлі, – зазначив Ігор Кулик. – Наголошуємо, що до Архіву національної пам’яті за офіційним коментарем та деталями щодо фасаду будівлі на Пухівській, 7 не звернулися ні спільноти, які написали про наш фасад, ні журналісти, які цю інформацію поширили. Однак ми готові надати проєктну документацію стосовно фасаду у відповідь на офіційний запит, а також провести спільну робочу зустріч для обговорення перспектив реконструкції".

Під час зустрічі представники ГДА УІНП продемонстрували проєктну документацію щодо фасаду приміщення. А також закцентували увагу на тому, що першочергово фасад Архіву національної пам’яті створювався з урахуванням усіх будівельних та технологічних вимог держави та законодавства. Адже без цього будівля не буде здана в експлуатацію.

"Наша задача як замовника це побудувати архів – технологічно обладнане приміщення для збереження документів. Якщо ми говоримо про фасад будівлі, то є сталі речі, які повинні бути обов'язковими. Наприклад, згідно з нормативами, сьогодні коефіцієнт термодинамічного опору стіни має бути не менше, ніж 3,3 десятих. І це для всіх громадських будівель, у тому числі для архіву. У Радянському Союзі він був 1 – 1,15. Тож ми в три рази повинні збільшити цей коефіцієнт, – наголошує заступник директора ГДА УІНП з будівництва Віктор Попівський. – Є й інші стандарти, яких ми маємо дотримуватися при будівництві, адже державні будівельні норми, правила забудови і правила проєктування – це наш закон. Тому будь-які пропозиції щодо фасаду повинні виходити з цього".

Активісти ознайомилися з проєктом фасаду та сфотографували документи, щоб проаналізувати їх і надати свої пропозиції щодо реконструкції зовнішнього вигляду будівлі Архіву національної пам’яті. Учасники зустрічі дійшли згоди, що пропозиції мають ґрунтуватися на усіх необхідних будівельних нормах та стандартах із побудови архівного приміщення.

"Ми займаємося цим добровільно, це не наша основна робота. Тож у першу чергу дякуємо, що цей діалог взагалі пішов. Більшість будівель у Києві при першій можливості просто зносяться або переробляються, і ніхто ні з ким не розмовляє. Тому класно, що у нас є можливість поговорити, – зазначив Савелій Барашков. – Я думаю, що ми всі розуміємо, що було б дуже виграшно та класно для УІНП, щоб ця будівля виконувала не просто технічну функцію, а й щоб це був архітектурний об'єкт, який зберігає свій вигляд, свою історію".

Домовлено, що впродовж двох місяців активісти нададуть Архіву національної пам’яті фахові висновки щодо архітектурного значення будівлі, а також експертні пропозиції щодо реконструкції її зовнішнього вигляду.

"Давайте домовимося, що не більше, ніж за два місяці – до 28 вересня 2020, ви вивчите матеріали та надасте нам конкретні архітектурні пропозиції. Ми готові зустрічатися, консультуватися в розумних межах. Ми маємо отримати конкретні конструктивні пропозиції щодо реконструкції фасаду з урахуванням усіх будівельних норм. І ми готові їх враховувати", – підсумував результати зустрічі голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Представники УІНП та Архіву інформуватимуть про наступні кроки та розвиток діалогу з активістами.

Протягом останнього тижня у фейсбуці активно обговорювалося питання зовнішнього вигляду Архіву національної пам'яті після реконструкції.

Ми дуже радіємо, що суспільство проявляє живий інтерес до створення Архіву. Водночас прикро, що соцмережами подекуди ширяться емоційні закиди щодо проєкту реконструкції будівлі.

Наголошуємо, що до Архіву національної пам’яті за офіційним коментарем та подробицями щодо фасаду будівлі на Пухівській, 7 не звернулися ні спільноти, які написали про наш фасад, ні журналісти, які цю інформацію поширили.

Під час публічної презентації проєкту реконструкції, яка відбулася у п'ятницю 17 липня, представники УІНП та Архіву національної пам’яті відповіли на всі питання журналістів, громадськості та гостей заходу. І ми вдячні медіа, які взяли це до уваги.

Водночас ГДА УІНП продовжує виступати за конструктив та відкриті до змістовного діалогу. Відзначимо, що на презентації проєкту команда Архіву поспілкувалася з громадськими активістами, які переймаються долею архітектури бруталізму та занепокоєні майбутнім виглядом будівлі на Пухівській.

Ми готові надати проєктну документацію стосовно фасаду у відповідь на офіційний запит, а також провести спільну робочу зустріч для обговорення перспектив реконструкції. Залюбки розглянемо предметні та конструктивні пропозиції фахівців. І сподіваємося, що факт нашого діалогу та наша відкритість буде так само висвітлена журналістами та спільнотами у соціальних мережах.

Надалі, якщо у когось виникають питання щодо долі Архіву та проєкту реконструкції, ми завжди будемо раді на них відповісти. Закликаємо звертатися безпосередньо до команди Архіву, щоб уникнути неправдивої та неперевіреної інформації.

У п'ятницю, 17 липня Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті (ГДА УІНП або Архів національної пам'яті) презентував журналістам, громадськості та професійній спільноті архівістів, істориків та музейників проєкт реконструкції приміщення.

Реконструкція, за стабільного фінансування, триватиме два роки. Коли роботи будуть завершені, то у відновленому приміщенні на Пухівській, 7 будуть зібрані близько 4 млн. справ з архівів Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, органів прокуратури, судів тощо. Це буде найбільший архів на території України та серед аналогічних архівів країн Центральної та Східної Європи.

Завдання Архіву – зберегти архівні документи репресивних органів та забезпечити право на доступ до цієї інформації для всіх охочих. Такі інституції, в яких зібрані докази злочинів комуністичного тоталітарного режиму, вже давно створені у розвинених європейських країнах, які, свого часу, також будували "комуністичне майбутнє". Зокрема, це Німеччина, Литва, Чехія, Польща, Угорщина тощо.

ГДА УІНП отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у червні 2019 року від Національного банку України. Приміщення Архіву розташовується на території Банкнотно-монетного двору НБУ, але будувалося з 1983 року для заводу "Алмаз" (було здане в експлуатацію 1990 року).

25 червня 2019 року ГДА УІНП набув статусу окремої юридичної особи. І одразу ж приступив до роботи. "З вересня минулого року Архів став замовником проєктування та реконструкції приміщення,  – розповідає директор  ГДА УІНП Ігор Кулик. –  За півроку (вересень 2019 - березень 2020) Архів зібрав вихідні дані, разом з проєктантами розробив проєктну документацію та отримав позитивний експертний висновок. Дипломовані спеціалісти підтвердили, що наші ідеї, промальовані на папері, відповідають всім будівельним, архівним, санітарним та іншим нормам. Фахівці надали підтвердження, що ми можемо переходити до будівництва найсучаснішого Архіву вже на практиці".

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, який взяв участь у публічній презентації проєкту, висловив підтримку Архіву національної пам'яті: "Це дуже важливий для України проект, бо ми маємо пам‘ятати власну історію в усіх її проявах. Реконструкція архіву відновить історичну справедливість, демократію та дасть всьому світу доступ до правди. Правди про права людей, чиї долі були знищені СРСР.  Плануємо, що архів стане найбільшим у Східній та Центральній Європі, розвиватиме бренд України, стане меккою отримання інформації для совєтологів та дослідників. Все відкрито та доступно без "совершенно секретно".

"Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті стане місцем консолідації та правди, простором, де будуть зібрані документи репресивних органів, що зберігалися в архівах по всій країні. Тут вони будуть оцифровані та належним чином досліджуватимуться. У світоглядному сенсі архів стане справжнім флагманом доступу до правди, до майже столітньої історії репресій проти людей, які жили на нашій території", – заявив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Учасниками заходу стали також голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов,  директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут. Підтримку Архіву висловив також громадський діяч, політв'язень, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко.

Коротко про реконструкцію Архіву національної пам'яті у цифрах:

• поверхів – 8
• площа – 19 550 м²
• простір "open space" площею 1 100 м² на 3-х поверхах
• читальна зала на 42 місця
• конференц-зала на 70 місць
• 32 архівосховища площею 8 500 м²
• автостоянка на 44 машиномісця
• орієнтовно 4 000 000 справ
• планова чисельність працівників – 150
• термін реконструкції – 2 роки
• загальна вартість реконструкції – 686 млн грн, з яких: будівельні роботи – 407 млн грн, устаткування – 243 млн грн, інші витрати – 36 млн грн.

Презентаційні стенди можна переглянути тут: http://hdauinp.org.ua/ua/reconstruction-ua/graphic-images