У рамках візиту Latvijas Nacionālais arhīvs (Національного архіву Латвії), представників парламенту та Міністерства культури Латвійської Республіки до Києва 26 серпня була проведена дискусія на тему (не)відкритих радянських архівів України та Латвії.

26082021 4

Захід відбувся у Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» і зібрав до обговорення архівістів, політиків, істориків, журналістів, науковців та громадських діячів.

"Круглий стіл став спробою зрозуміти чи дійсно документи репресивних органів СРСР стали доступними в Україні та Латвії? Чи можливо оцифрувати мільйони справ на репресованих і виставити на загал списки агентів КГБ? Що можуть запозичити одна в одної дві колишні країни СРСР в питанні доступу до архівів? Наскільки взаємопов’язані між собою відкриття архівів спецслужб комуністичного режиму та демократичний розвиток нової держави? Я радий, що на пізнання власного минулого і пошук ефективних рецептів сталого розвитку зібралося так багато людей", - каже директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик.

Повний відеозапис дискусії можна переглянути у на фейсбук-сторінці Архіву національної пам'яті..

 "Відкриття архівів КДБ ускладнило діяльність у Латвії для спецслужб РФ" - таку думку під час круглого столу "Доступ до документів репресивних органів в Україні і Латвії",     організованого Архівом національної пам'яті, висловив парламентський секретар Міністерства культури Латвійської Республіки Рітварс Янсонс.

Латвія відкрила архіви та списки агентів КДБ у 2018 році, цьому передували тривалі політичні дискусії. За словами Рітварса Янсонса, відкриття сталося дуже вчасно, адже в 1990-х ця тема була ще "живою" та "болючою" для суспільства.

Наразі латвійці бачать лише користь від цього непростого кроку - це сприяє об'єктивній роботі дослідників радянського періоду та, зрештою, висвітлює правду.

«Після відкриття архівів КДБ суспільство заспокоїлося: громадськість усвідомила, що держава нічого від неї не приховує, що ця інформація доступна, що ми не обмежуємо права цих людей (агентів КДБ. - ред.) - вони можуть оскаржити в суді факт співпраці з КДБ. Але для інших, особливо для жертв комуністичного режиму, це нормально, що вони знають, хто співпрацював з КДБ, хто був працівником КДБ, і вони мають право знати цю інформацію», - сказав Янсонс.

Картотека агентури КДБ в Латвійській РСР (загалом 10 612 карток) опублікована в алфавітному порядку. До неї входять імена і активних у кінці 1980-х років агентів, і виключених. Оприлюднено і картотеку "позаштатних оперативних працівників КДБ" - осіб, які на громадських засадах надавали чекістам "допомогу в контррозвідувальній діяльності на транспортних, промислових об'єктах, а також окремих закладах Міноборони". У цьому архіві знаходиться 75 карток.

Щодо реакції Росії на відкриття архівів КДБ у Латвії, Рітварс Янсонс відповів:

«Вони вдавали, що нічого не сталося. Не думаю, що їм це сподобалося, адже не секрет, що Росія впливає і на країни Балтії, і на Україну і хоче вербувати тут агентуру, щоб створити можливість для роботи своїм спецслужбам. Але таке опублікування, звісно, не пішло на користь співпраці, наприклад, з ФСБ або зовнішньою розвідкою Росії», - резюмував парламентський секретар Міністерства культури Латвії.

Повний матеріал УКРІНФОРМУ можна прочитати тут: https://bit.ly/3mGQC6A

Фото - Сергій Аніщенко.

Наші партнери